Про нього змалку чуємо, на малюнках бачимо, тож, - знаємо, що воно таке…  Ну, зі змієм начебто й зрозуміло, бо й про «Змієви вали» чули казку. А чом Горинич? Чи то прізвище таке, а мо’ й «по-батькові»? Сива давнина покрила те мороком таїни.
    
Пошуки розгадки таїни словотворення привели мене до Вавилонської Вежі, коли ще «Було: вся Земля, - мова одна…», Буття, 11:1.  Але та мова мала лише приголосні, з котрих складалися корені слів, зазвичай з 2-3-х літер. Тож довелося у півстолітньому віці вивчати мову Святого Письма.
    
Звернувши увагу на те, що наші слова теж можемо пояснити через ті корені, почав порівнювати і назбирав 6000 таких тлумачень, котрі стали книгою «Матір мов». Відгукніться yuriykobzenko@i.ua, скину бажаючим.
    
Методика дуже проста, беремо лише приголосні нашого слова і починаємо шукати в словнику корінь, що збігається. Маємо всього лиш дві перешкоди, відсутність: 1. літер «алф» та «айн», які ми позначимо апострофом; 2. голосних, котрі іноді підставлятиму, бо нам те звичніше.
    
Слово «змій» має основний корінь «ЗМ», або «ЗММ», а «Й» надає іноді слову значення прикметника. Враховуючи, що в плині часу, та при переміщенні народів звуки змінюють одне одного, не дивуйтеся коли замість «З» побачите «С», «Ц», «Ч», «Ш»… Порівняйте для прикладу Сезар = Цезар = Чезаре, у котрого насправді корінь СаР повелитель, а в наведених словах бачимо літеру «З», що веде нас до імен «Зара» та «Сара», або американізованого «Шарон». От і «змій» матиме вигляд, як: ЗММ зловмисник, СМЙ ознаки, позначки. Подвоєне «М» теж хай не збиває вас на манівці, бо в тій же «суМі», воно одне (схум), а в «суБоті», Б = ВВ, а написання «суББота», можна пояснити, хіба-що належністю до фіноугорського етносу на прикладі слова «Tallinn». Адже ми розглядаємо СЛОВ’ЯНСЬКЕ. Українське.
    
Більше коренів у «Горинича», бо й саме слово складене з двох коренів: ГР жити (проживати за певною адресою), дитинча, звірятко, боятися, крейда (мабуть світле, блискуче?) та другої частини, в котру можемо підставити близько 5-6 коренів, з розмаїттям тлумачень. Розглянемо їх: о’НС примус, гвалтування, здатність набувати форми людиноподібності О = У = И, С = Ш Ч; НоЦЙ перистий, тут Й = Ь і надає змісту прикметника; НТШ залишений, покинутий; НСС блиск, мандрувати, коїти дива;  На’Ц пронизувати, увімкнути, кнопка;   Н’ЦуЦ колючий кущ (купина неопалима?); НЦЦ увіткнути, протикати (кий, як і КРН ріг, К = Г?); НШ’а взяти, здіймати, утримувати; та КР’а розривати, відірвати.  
    
Як бачимо, проголошене наукою примітивним, дає вельми широке коло тлумачень і спрямовує думку на те, що наші досягнення у словотворенні, звичайна, - «вузька спеціалізація», котра ще й обмежує наше світосприйняття, зневажливим: «- Казочки…».
    
Отут і бачимо правоту Декарта, котрий стверджував про зникнення багатьох проблем людства у разі домовленості про спільне розуміння тлумачень слова. Чую вже іронічне про «Спільний підручник історії» та закиди, що «спільним» виявляється «авторитетне», або «с вєсомим аргумєнтом», на кшталт «кнопки від ядерного дрюка», чи «крантика Газпрома», адже й «кран», - не що інше, як КРН ріг, котрий у сивій давнині встромляли в дірку, перекриваючи течію та и’Ш комплектувати (складова?), або е’З сила. Розглянуте через розділ біології, драконістика (двоголовість, шестипалість…) та корені: ГРН горло, е’Ш вогонь, нагадує двоголового птаха-мутанта на гербі. Теж Горинич?
    
Показовим у цьому напрямку є Талмуд. Не так вже й багато книжок, та саме там і можемо знайти тлумачення, узгоджені мудрецями упродовж тисячоліть. Спробуйте й ви пограти, складаючи та міркуючи над отриманим змістом. Додамо до ГР дитинча, звірятко,  НТШ залишений, покинутий. Ким? Що то було? Може НЛО? Адже й ГРН-еШ вогонь з горла… Не будем згадувати науковців, які вирощували вельми кудлатих собак і, щоби визначити місцезнаходження горла, тицяли пальцем: «Якщо вкусила, - там горло…» Корінь ГР проживати, мав іще й значення «зайда, чужинець» вкупі з НСС блиск, мандрувати, коїти дива, може вказувати, як на прибульця, так і на мандрівного штукаря. У цирку в тому нестачі немає і блищать, і літають, і з горла вогонь летить. Тими штукарями здавна були мешканці Індії, частина котрих, цигани, живуть поряд. А про те, що «дітей вони крадуть»… мамці завжди своїх тим лякали. Не без того…
     
Не знаю, чи зацікавило когось, написане тут, але я оце звернув увагу на корінь Н’ЦуЦ колючий кущ. Часом не на «купину неопалиму» воно натякає? На «у» не звертайте уваги, - це дифтонг, котрий до нас міг перейти, - як завгодно, через тисячі літ і кілометрів. Адже вимова «айн» саудійцями, нагадує звук при витягуванні чобота з багнюки, схоже на «Ч».
 
Юрій Кобзенко.
автор словника «Матір мов».